Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
кусатися — 1) (мати звичку, схильність кусати), кусати 2) (кусати один одного), гризтися 3) див. ображати 1) … Словник синонімів української мови
кусатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
кусати — а/ю, а/єш, недок. 1) перех. Ранити, устромляючи зуби, захоплюючи клювом і т. ін. || Здавлювати, захоплюючи зубами. || Ранити жалом або хоботком (про комах). || перен. Завдавати болю, образи; уражати. 2) перех. Відокремлювати невеликі частинки… … Український тлумачний словник
покусатися — а/ємося, а/єтеся, док. 1) Кусаючись, завдати пошкоджень один одному. 2) Кусатися якийсь час … Український тлумачний словник
кусати — I (ранити зубами, жалом тощо); гризти (сильно хапати зубами; сильно жалити); прокушувати, прокусити (зубами наскрізь); закушувати, закусити (здавлювати, захоплюючи зубами); жалити, шпигати, жигати (жалом); їсти (про комах протягом тривалого часу) … Словник синонімів української мови
кусючий — 1) (що має властивість кусатися), кусливий 2) див. колючий 1) … Словник синонімів української мови
ображати — 1) = образити (завдавати образи, зневажливим висловленням, поведінкою спричиняти в кого н. почуття гіркоти, досади), у[в]ражати, у[в]разити, зачіпати, зачепити, зневажати, зневажити, кусати, кусатися, кривдити 2) див. кривдити 1) … Словник синонімів української мови
